Українська електронна комерція за останні два десятиліття пройшла колосальний шлях, і мало хто стояв біля витоків цього перетворення так само близько, як Олексій Яровенко. Його ім’я не завжди на перших шпальтах, проте в професійному середовищі воно звучить вагомо, бо саме він разом із партнерами заклав фундамент однієї з найпотужніших цифрових екосистем країни. Мова не лише про Prom.ua, а про цілу родину сервісів, що згодом отримала назву EVO.
Яровенко з’явився в публічному полі не як харизматичний шоумен, а як технічний візіонер, здатний перетворити розрізнені онлайн-майданчики на злагоджений механізм. Його кар’єра розгорталася поступово, а рішення, ухвалені на різних етапах, сьогодні визначають, як сотні тисяч підприємців продають товари та послуги. Цей матеріал структурує головні віхи діяльності Яровенка, пояснює логіку його управлінських принципів та показує, яку роль він відіграє в проектах, що виходять далеко за межі звичайного маркетплейсу.
Звідки взявся Олексій Яровенко
Олексій Яровенко народився та виріс у Києві, де змалку захоплювався точними науками і програмуванням. Після школи вступив до одного зі столичних технічних університетів, де отримав ґрунтовну підготовку в галузі комп’ютерних систем. Ще на старших курсах почав працювати над веб-проектами на фрілансі, що дозволило йому не просто освоїти сучасні на той час технології, а й навчитися комунікувати із замовниками, вникати в логіку бізнес-процесів і швидко оцінювати комерційний потенціал ідей. Саме тоді він познайомився з майбутніми партнерами, з якими пізніше створить Prom.ua.
Перші спільні проекти Яровенка мали скромний масштаб, однак дали безцінний досвід управління командою та розуміння, що в українському інтернеті катастрофічно не вистачає зручного місця для взаємодії продавців і покупців. Серед знайомих підприємців постійно виникала потреба в простому інструменті для розміщення оголошень і пошуку клієнтів, а наявні іноземні платформи погано враховували локальну специфіку. Ця прогалина стала поштовхом до розробки власного продукту, який мав об’єднати зручність дошки оголошень та масштаб маркетплейсу.
Початок Prom.ua і боротьба за місце на ринку
У 2008 році Яровенко разом із трьома однодумцями запустив сайт Prom.ua. Концепція була простою – надати малому й середньому бізнесу платформу, де можна швидко створити вітрину, завантажити товари й одразу отримувати замовлення. Проте на старті довелося долати одразу кілька викликів: нестачу коштів на маркетинг, недовіру до онлайн-торгівлі та відсутність готових платіжних інструментів. Команда свідомо пішла шляхом органічного зростання, роблячи ставку на якісний клієнтський сервіс і зручність використання.
Упродовж першого року команда Prom.ua не витратила жодної гривні на рекламу, покладаючись виключно на вірусне поширення інформації серед користувачів.
Яровенко сконцентрувався на технічній архітектурі платформи та алгоритмах ранжування оголошень, що дозволяли покупцям швидко знаходити релевантні товари. Паралельно він брав участь у формуванні комерційної моделі, яка на відміну від багатьох аналогів не стягувала комісію з кожної транзакції, а пропонувала пакетну передплату за розширені можливості. Такий підхід виявився привабливим для підприємців, які тільки починали освоювати онлайн-канали, і забезпечив стрімке зростання кількості активних продавців. Вже за кілька років Prom.ua перетворився на головний b2c-маркетплейс України, а його засновники почали думати про розширення екосистеми.
Еволюція в EVO і запуск нових платформ
Логічним продовженням стало створення холдингової компанії EVO, яка об’єднала проекти, що виросли навколо основного маркетплейсу. Яровенко відіграв у цьому процесі одну з центральних ролей, виступаючи сполучною ланкою між технічною командою, операційним менеджментом і зовнішніми партнерами. Він наполіг на тому, щоб кожен новий сервіс не був просто “додатком” до Prom.ua, а мав власну ідентичність і бізнес-логіку, здатну генерувати цінність незалежно.
Так у портфелі EVO з’явилися Bigl.ua, орієнтований на ширшу аудиторію, сервіс замовлення послуг Kabanchik.ua, платформа для державних і комерційних тендерів Zakupki.prom, барахолка Shafa.ua та логістичний проект IZI.ua. Яровенко брав участь у розробці стратегії кожного з цих напрямків, фокусуючись на тому, щоб вони синхронізувалися з ядром екосистеми, не створюючи зайвої канібалізації. Саме завдяки такому підходу EVO вдалося побудувати багаторівневу модель монетизації, де клієнт може скористатися різними сервісами в межах одного середовища.
Окремо варто відзначити, що компанія не зациклювалася на внутрішніх розробках. У низці випадків вона купувала вже працюючі стартапи, інтегруючи їх у свою структуру. Яровенко часто виступав ініціатором таких угод, оскільки бачив потенціал для синергії там, де інші учасники ради директорів спершу не помічали очевидної вигоди.
Роль Олексія Яровенка в основних проектах EVO
| Проект | Роль | Основний напрям діяльності |
|---|---|---|
| Prom.ua | Співзасновник, член ради директорів | Розробка стратегії маркетплейсу, залучення продавців та покупців |
| EVO Group | Співзасновник, рада директорів | Об’єднання активів, корпоративне управління, синергія платформ |
| Kabanchik.ua | Стратегічний радник | Консультації з виходу на нові сегменти ринку послуг |
| IZI.ua | Ідейний натхненник | Концепція доставки для малого бізнесу, масштабування |
Як Яровенко керує та мотивує команду
Яровенко з перших років роботи над Prom.ua дотримувався думки, що ієрархічна бюрократія вбиває ініціативу швидше за будь-яку конкуренцію. Саме тому він став одним із головних ідеологів плоскої організаційної структури в компанії. Продуктові команди отримали максимальну автономію, змогу самостійно обирати технологічний стек і навіть формувати власні бізнес-метрики. Така модель вимагала від менеджменту неабиякої довіри до співробітників, однак результат виявився переконливим: цикл від ідеї до релізу скоротився, а внутрішня мотивація розробників відчутно зросла.
У своїх виступах перед командою він часто повторює, що цінує не відсутність помилок, а швидкість їх виправлення та здатність робити з них корисні висновки. Такий підхід поширився далеко за межі технічних відділів – ним керуються і маркетологи, і операційні менеджери. У внутрішній культурі EVO міцно вкоренилося правило “тестуй, а не плануй без кінця”, і саме Яровенко був одним із тих, хто наполягав на його впровадженні.
Серед ключових принципів, на яких будується управлінська філософія Яровенка, варто виділити:
- автономність продуктових команд без зайвого бюрократичного контролю;
- фокус на довгострокову цінність для клієнта замість швидких прибутків;
- відкритість експериментам та право на помилку в тестуванні гіпотез;
- ставка на власні технічні розробки та мінімальна зовнішня залежність;
- прозора звітність перед партнерами й командою про досягнення та провали;
- підтримка внутрішнього підприємництва ідей співробітників.
Така культура дозволила EVO виховати кілька поколінь менеджерів, які згодом започаткували власні стартапи або очолили напрями всередині групи. Яровенко не вважає це втратою кадрів, а навпаки – природним розширенням підприємницької екосистеми.
Допомога молодим проектам і неочевидні рішення
Окрім управління EVO, Яровенко відомий своєю прихильністю до підтримки ранніх стадій українських стартапів. Він неодноразово виступав у ролі приватного вкладника та ментора, допомагаючи командам відшліфувати бізнес-модель і знайти перших клієнтів. Його інтерес поширюється на освітні платформи, логістичні сервіси, фінансові інструменти та нішеві рішення для малого бізнесу. Спілкуючись із засновниками, Яровенко рідко пропонує готові шаблони, натомість ставить гострі запитання, що змушують переосмислити продукт.
Серед його порад початківцям часто звучить рекомендація не гнатися за масштабом з першого дня, а шукати вузький сегмент, де можна стати абсолютним лідером. Саме такий підхід свого часу дав змогу Prom.ua закріпитися в ніші промислових оголошень, а вже потім розширювати асортимент. Цей же принцип Яровенко застосовує і до проектів, які підтримує приватно: спершу домогтися бездоганної unit-економіки в мікромасштабі, а потім масштабувати перевірену модель.
Декілька ініціатив, які отримали його підтримку, згодом були інтегровані в загальну структуру EVO або стали самостійними гравцями, підтверджуючи, що роль Яровенка як наставника приносить системний ефект для всього ринку. При цьому він уникає публічного афішування таких угод, вважаючи, що головним доказом успіху є продукт, а не інформаційний супровід.
Погляд уперед без зайвих прогнозів
На сьогодні екосистема EVO продовжує розширюватися, і Яровенко залишається в центрі стратегічних рішень, хоча й свідомо відійшов від операційного управління окремими майданчиками. Його увага змістилася в бік посилення технологічної платформи, зокрема розвитку інструментів аналітики для продавців, автоматизації логістичних ланцюжків і поглиблення фінансових сервісів усередині маркетплейсів. Мета полягає в тому, щоб підприємець міг вирішувати всі супутні завдання, не виходячи за межі EVO-середовища.
Яровенко не належить до тих управлінців, які роблять гучні заяви про майбутнє, проте з його дій видно, що вектор розвитку спрямований на ще глибшу інтеграцію онлайн- та офлайн-процесів. Він переконаний, що український e-commerce має колосальний резерв зростання, і ключ до нього лежить не в залученні додаткового трафіку, а в підвищенні ефективності роботи тих, хто вже продає через платформи. Це означає більше уваги до складських рішень, швидкості обробки замовлень і персоналізації пропозицій.
Тим часом Яровенко дедалі частіше виступає як медіатор між класичним рітейлом та цифровими сервісами, допомагаючи великим гравцям трансформувати бізнес-процеси. У цій ролі він бачить сенс не лише для EVO, а й для всієї галузі, адже сильне партнерство між традиційною торгівлею та онлайн-каналами здатне вивести український ринок на якісно новий рівень. Таке поєднання стратегічного бачення та готовності підтримувати конкретні команди вирізняє Яровенка серед багатьох топ-менеджерів і робить його постать непересічною на тлі історії вітчизняної електронної комерції.