Як Ксенія Семенова очолила авіаційну інженерію України

На початку 2020-х років українська авіаційна галузь опинилася на роздоріжжі. Після десятиліть стрімкого розвитку та періодів стагнації перед інженерами постало завдання не просто зберегти набутий потенціал, а й знайти нові шляхи для зростання. У цей переломний момент на чолі Конфедерації авіаційних інженерів України (КАІ) стала Ксенія Ігорівна Семенова – фахівець, чиє ім’я вже давно асоціювалося з професіоналізмом та нестандартними рішеннями. Її обрання на посаду президентки стало не лише визнанням особистих заслуг, а й сигналом про зміну підходів до управління галуззю.

КАІ, створена у 2015 році, об’єднала провідних фахівців з різних напрямків авіаційної інженерії. Організація швидко стала майданчиком для обміну досвідом, розробки стандартів та представлення інтересів інженерів на державному рівні. Однак до приходу Семенової робота конфедерації часто сприймалася як формальна. Ситуація змінилася, коли на чолі організації опинилася людина, яка мала не лише технічну освіту, а й досвід роботи в умовах реального виробництва та управління великими проектами.

Звідки прийшла лідерка авіаінженерів

Ксенія Семенова народилася у 1982 році в Києві в родині інженерів. Батько працював на заводі “Антонов”, мати викладала в Київському політехнічному інституті. З дитинства оточена кресленнями, технічною літературою та розмовами про авіацію, вона не могла уявити себе в іншій сфері. Після закінчення школи вступила до Національного авіаційного університету на факультет авіаційних двигунів, який закінчила з відзнакою у 2004 році.

Першим місцем роботи Семенової став ДП “Антонов”, де вона пройшла шлях від інженера-конструктора до керівника відділу перспективних розробок. За 12 років роботи на підприємстві брала участь у створенні кількох моделей літаків, зокрема Ан-148 та Ан-178. Особливою сторінкою її кар’єри стала робота над проектом Ан-132 – спільною розробкою з Саудівською Аравією. Семенова відповідала за адаптацію двигунів та систем до умов експлуатації в пустельному кліматі, що вимагало нестандартних технічних рішень.

У 2016 році Семенова перейшла до приватного сектору, очоливши інженерний відділ компанії “Мотор Січ”. Тут вона зіткнулася з новими викликами – необхідністю оптимізації виробничих процесів, впровадження сучасних методів проектування та налагодження співпраці з європейськими партнерами. Саме в цей період сформувався її підхід до управління, який пізніше стане основою роботи в КАІ: поєднання глибоких технічних знань з розумінням економічних та організаційних аспектів виробництва.

До Конфедерації авіаційних інженерів Семенова прийшла у 2018 році як голова комітету з технічних стандартів. Її робота в комітеті відразу привернула увагу колег. За два роки вона ініціювала перегляд понад 40 галузевих стандартів, багато з яких не оновлювалися з часів незалежності України. Особливу увагу приділяла питанням імпортозаміщення та адаптації європейських норм до українських реалій. У 2020 році на загальних зборах КАІ Семенову обрали президенткою організації, що стало логічним підсумком її професійної діяльності.

Що змінилося в КАІ після обрання Семенової

Першим кроком Семенової на посаді президентки стало переосмислення ролі КАІ в галузі. Якщо раніше конфедерація сприймалася переважно як майданчик для обміну досвідом, то під її керівництвом організація почала активно формувати галузеву політику. Було розроблено стратегію розвитку КАІ до 2025 року, яка включала кілька ключових напрямків:

• створення системи безперервної освіти для інженерів;
• розробка національних технічних регламентів на заміну застарілим радянським стандартам;
• налагодження співпраці з європейськими та американськими авіаційними асоціаціями;
• захист прав інженерів на законодавчому рівні;
• популяризація інженерних професій серед молоді;
• впровадження сучасних методів проектування та виробництва;
• розвиток експертної діяльності в галузі сертифікації та технічного аудиту.

Одним з найважливіших досягнень стало створення Центру компетенцій КАІ, який об’єднав провідних експертів з різних напрямків авіаційної інженерії. Центр став майданчиком для проведення незалежних експертиз, розробки технічних рішень та підготовки кадрів. За три роки роботи Центр провів понад 50 експертиз для державних та приватних підприємств, що дозволило уникнути потенційних технічних проблем на етапі проектування та виробництва.

Семенова також ініціювала створення системи сертифікації інженерів, яка дозволила стандартизувати вимоги до фахівців та підвищити їх кваліфікацію. Система включає кілька рівнів сертифікації – від базового до експертного – і передбачає регулярне підвищення кваліфікації. На сьогодні сертифікат КАІ мають понад 1200 інженерів з усієї України, що робить його одним з найпрестижніших у галузі.

Особливу увагу президентка приділяє співпраці з освітніми закладами. За її ініціативи було створено програму “Інженерна школа”, в рамках якої студенти технічних спеціальностей проходять практику на провідних підприємствах галузі. Програма вже охопила понад 3000 студентів, багато з яких після закінчення навчання залишаються працювати на підприємствах, де проходили практику. Крім того, КАІ спільно з Міністерством освіти та науки розробила нові освітні стандарти для авіаційних спеціальностей, які враховують сучасні вимоги ринку праці.

Цікавий факт: під керівництвом Семенової КАІ вперше в Україні провела незалежну експертизу технічного стану літаків, що експлуатуються в авіакомпаніях. Результати експертизи лягли в основу нових правил технічного обслуговування повітряних суден, що дозволило підвищити рівень безпеки польотів.

Як КАІ під керівництвом Семенової впливає на галузь

Одним з головних напрямків роботи КАІ під керівництвом Семенової стало формування технічної політики галузі. Конфедерація активно співпрацює з Державною авіаційною службою України, Міністерством оборони та іншими державними органами, надаючи експертну підтримку у питаннях розробки нормативних документів та технічних регламентів.

У 2021 році КАІ виступила ініціатором створення Національного авіаційного кластеру, який об’єднав провідні підприємства галузі, наукові установи та освітні заклади. Кластер став майданчиком для реалізації спільних проектів, обміну технологіями та координації зусиль з розвитку галузі. Завдяки роботі кластеру вдалося запустити кілька важливих проектів, зокрема:

• розробку нового легкого багатоцільового літака;
• створення спільного підприємства з виробництва авіаційних компонентів;
• впровадження системи цифрового проектування на підприємствах галузі;
• організацію спільних науково-дослідних робіт з європейськими партнерами.

Семенова також активно працює над питаннями міжнародної співпраці. За її ініціативи КАІ стала членом кількох міжнародних авіаційних асоціацій, зокрема Європейської асоціації авіаційних інженерів (EAE) та Міжнародної ради авіаційних наук (ICAS). Це дозволило українським інженерам брати участь у міжнародних конференціях, обмінюватися досвідом з зарубіжними колегами та отримувати доступ до сучасних технологій.

Одним з найважливіших напрямків міжнародної співпраці стала робота з адаптації українських стандартів до європейських вимог. У 2022 році КАІ спільно з Європейським агентством з авіаційної безпеки (EASA) розпочала проект з гармонізації технічних регламентів. Це дозволило українським виробникам легше виходити на європейський ринок та залучати іноземних партнерів до спільних проектів.

Особливе місце в роботі КАІ займає питання імпортозаміщення. Під керівництвом Семенової конфедерація розробила програму заміщення імпортних компонентів у авіаційній техніці. Програма включає кілька етапів:

Порівняння можливостей українських та зарубіжних виробників авіаційних компонентів:

Перший етап передбачає аналіз існуючих потреб галузі та можливостей українських виробників. На другому етапі розробляються технічні завдання на створення вітчизняних аналогів імпортних компонентів. Третій етап включає випробування та сертифікацію нових виробів. Нарешті, четвертий етап – впровадження вітчизняних компонентів у серійне виробництво.

Завдяки цій програмі вдалося замінити понад 30% імпортних компонентів у літаках українського виробництва. Особливо успішним стало впровадження вітчизняних гідравлічних систем та елементів авіоніки. Це не лише знизило залежність від імпорту, а й створило нові робочі місця в Україні.

Які виклики стоять перед Ксенією Семеновою сьогодні

Незважаючи на значні досягнення, перед КАІ та її президенткою стоїть низка серйозних викликів. Одним з найгостріших залишається питання кадрового забезпечення галузі. За оцінками експертів, до 2025 року Україні знадобиться понад 5000 нових інженерів для авіаційної промисловості. При цьому кількість випускників технічних спеціальностей щороку скорочується.

Для вирішення цієї проблеми Семенова ініціювала створення програми “Авіаційна кар’єра”, яка включає кілька напрямків:

• проведення профорієнтаційних заходів у школах;
• організацію конкурсів та олімпіад з технічних дисциплін;
• надання грантів на навчання в технічних вузах;
• створення системи дуальної освіти для студентів;
• розробку програм перекваліфікації для фахівців з інших галузей.

Особливу увагу приділяють роботі з дівчатами та жінками. За статистикою, лише 15% інженерів в авіаційній галузі України – жінки. Для залучення більшої кількості дівчат до технічних спеціальностей КАІ спільно з освітніми закладами проводить спеціальні програми, які демонструють можливості кар’єрного зростання в галузі.

Ще одним викликом є необхідність модернізації виробничих потужностей. Багато українських підприємств досі використовують обладнання радянських часів, що не дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію. Для вирішення цієї проблеми КАІ розробила програму технічного переоснащення підприємств, яка передбачає:

• залучення інвестицій для закупівлі сучасного обладнання;
• впровадження цифрових технологій у виробничі процеси;
• навчання персоналу роботі з новим обладнанням;
• розробку нових технологічних процесів.

Особливе місце в роботі КАІ займає питання цифровізації галузі. Під керівництвом Семенової конфедерація розробила концепцію “Цифрова авіація”, яка передбачає впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх етапах життєвого циклу літальних апаратів – від проектування до експлуатації. Концепція включає:

• впровадження систем комп’ютерного проектування та моделювання;
• використання технологій штучного інтелекту для аналізу даних;
• розробку цифрових двійників літальних апаратів;
• створення єдиної інформаційної платформи для обміну даними між підприємствами галузі.

Реалізація цієї концепції дозволить скоротити терміни розробки нових літаків, знизити витрати на виробництво та підвищити якість продукції. На сьогодні вже кілька українських підприємств впровадили елементи “Цифрової авіації”, що дозволило їм вийти на нові ринки та залучити іноземних партнерів.

Окремої уваги потребує питання міжнародного співробітництва. Незважаючи на успіхи в адаптації українських стандартів до європейських вимог, залишається низка проблем, пов’язаних з визнанням українських сертифікатів за кордоном. Для вирішення цих питань КАІ активно співпрацює з міжнародними організаціями, бере участь у роботі технічних комітетів та проводить спільні проекти з зарубіжними партнерами.

Цікавий факт: за ініціативи Ксенії Семенової КАІ вперше в історії України провела міжнародну конференцію з авіаційної інженерії, в якій взяли участь понад 300 фахівців з 20 країн світу. Конференція стала майданчиком для обміну досвідом та налагодження ділових контактів між українськими та зарубіжними компаніями.

Насамкінець варто зазначити, що робота Ксенії Семенової на посаді президентки КАІ – це не лише управлінська діяльність, а й постійний пошук нових рішень для розвитку галузі. Її підхід, заснований на поєднанні технічної експертизи та стратегічного мислення, дозволив конфедерації стати одним з ключових гравців в українській авіаційній промисловості. Завдяки її зусиллям КАІ перетворилася з формальної організації на реальну силу, здатну впливати на розвиток галузі та захищати інтереси інженерів.

Сьогодні перед Ксенією Семеновою та всією авіаційною галуззю України стоять нові виклики. Від того, наскільки успішно вдасться їх подолати, залежить не лише майбутнє окремих підприємств, а й місце України на світовій авіаційній арені. Робота, яку проводить КАІ під її керівництвом, дає підстави для оптимізму. Створення сучасної системи підготовки кадрів, впровадження нових технологій, розвиток міжнародного співробітництва – все це кроки на шляху до відродження української авіаційної промисловості. І хоча шлях цей непростий, результати, досягнуті за останні роки, свідчать про те, що галузь рухається в правильному напрямку.