З 1 липня 2023 року в Україні запрацював новий інститут кримінального проступку, який став проміжною ланкою між адміністративним правопорушенням і злочином. Це не просто формальна зміна – вона торкнулася мільйонів громадян, адже тепер за певні дії передбачено кримінальну відповідальність, хоч і в полегшеній формі. Наприклад, за дрібне хуліганство раніше можна було отримати штраф за Кодексом про адміністративні правопорушення, а тепер це кримінальний проступок з іншими наслідками. Розібратися в цьому механізмі важливо, адже незнання закону не звільняє від відповідальності.
Кримінальний проступок – це суспільно небезпечне діяння, яке за ступенем шкоди менше, ніж злочин, але більше, ніж адміністративне правопорушення. Його ввели, щоб розвантажити суди від дрібних справ і водночас посилити відповідальність за порушення, які раніше залишалися без належної уваги. Наприклад, незаконне використання чужого майна вартістю до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 5100 грн) тепер кваліфікується саме як кримінальний проступок, а не адміністративне правопорушення.
Відмінність кримінального проступку від злочину полягає не лише в тяжкості наслідків, а й у процедурі розгляду справи та видах покарань. Якщо за злочин можна отримати позбавлення волі, то за проступок – лише штраф, громадські роботи або виправні роботи. Крім того, кримінальний проступок не тягне за собою судимості, що важливо для тих, хто планує працювати в державних органах або отримувати ліцензії на певні види діяльності.
Як кримінальний проступок з’явився в українському законодавстві
Ідея запровадити кримінальний проступок в Україні виникла не на порожньому місці. Вона базується на досвіді європейських країн, де подібні інститути діють десятиліттями. Наприклад, у Німеччині існує поняття “порушення” (Ordnungswidrigkeit), яке охоплює дії, менш небезпечні, ніж злочини, але серйозніші за адміністративні правопорушення. В Україні ж до 2023 року діяла двоступенева система: або адміністративна відповідальність, або кримінальна. Це створювало прогалини, коли деякі дії залишалися фактично безкарними, а інші – надмірно каралися.
Закон України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальних проступків” був ухвалений 15 квітня 2021 року, але набув чинності лише через два роки. Такий тривалий перехідний період пояснюється необхідністю підготувати судову систему, правоохоронні органи та громадян до змін. За цей час було проведено низку навчальних семінарів для суддів, прокурорів та адвокатів, а також роз’яснювальну роботу серед населення.
Ключові зміни, які приніс цей закон:
- введення нової категорії правопорушень – кримінальних проступків;
- зміна підсудності справ: кримінальні проступки розглядають місцеві суди без участі присяжних;
- скорочення строків розгляду справ – до 30 днів з моменту відкриття провадження;
- запровадження спрощеної процедури для деяких категорій проступків;
- виключення судимості за вчинення кримінального проступку;
- можливість звільнення від відповідальності за примиренням сторін у певних випадках;
- розширення переліку дій, які можуть кваліфікуватися як кримінальні проступки.
Важливо зазначити, що кримінальний проступок не є “м’якшою” версією злочину. Це окрема категорія, яка має свої особливості в кваліфікації, розслідуванні та судовому розгляді. Наприклад, якщо за злочин слідчий проводить досудове розслідування, то за кримінальний проступок справу може розглянути поліцейський у спрощеному порядку.
Цікавий факт: У перші місяці після запровадження кримінальних проступків кількість справ, переданих до судів, зросла на 15%. Це свідчить про те, що правоохоронні органи активніше реагують на дрібні правопорушення, які раніше залишалися поза увагою.
Які дії кваліфікуються як кримінальний проступок
Перелік дій, які можуть бути кваліфіковані як кримінальний проступок, визначений у Кримінальному кодексі України. Він включає понад 50 статей, які охоплюють різні сфери життя – від майнових правопорушень до порушень громадського порядку. Щоб зрозуміти, чи потрапляє певна дія під цю категорію, потрібно аналізувати не лише сам факт порушення, а й його наслідки, спосіб вчинення та інші обставини.
Основні групи кримінальних проступків:
- майнові проступки – наприклад, крадіжка чужого майна вартістю до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 185-1 КК України);
- проступки проти громадського порядку – дрібне хуліганство, яке не спричинило значної шкоди (ст. 296-1 КК України);
- проступки у сфері службової діяльності – наприклад, перевищення службових повноважень, якщо воно не завдало істотної шкоди (ст. 365-1 КК України);
- проступки проти безпеки руху – керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, якщо це не спричинило тяжких наслідків (ст. 286-1 КК України);
- проступки проти довкілля – незаконне вирубування дерев у невеликих обсягах (ст. 246-1 КК України);
- проступки у сфері господарської діяльності – наприклад, незаконне використання торговельної марки (ст. 229-1 КК України).
Окремо варто виділити проступки, пов’язані з домашнім насильством. Наприклад, умисне нанесення легких тілесних ушкоджень у сім’ї тепер кваліфікується як кримінальний проступок (ст. 125-1 КК України). Це зміна, яка має на меті посилити захист потерпілих від домашнього насильства, адже раніше такі дії часто залишалися без належної реакції з боку правоохоронних органів.
Для кваліфікації дії як кримінального проступку важливо враховувати не лише сам факт порушення, а й його наслідки. Наприклад, якщо крадіжка чужого майна не перевищує встановленої межі (30 неоподатковуваних мінімумів), але була вчинена групою осіб за попередньою змовою, вона може бути кваліфікована як злочин. Так само, якщо дрібне хуліганство спричинило значну матеріальну шкоду або було вчинене з особливою зухвалістю, воно також може перейти в категорію злочинів.
Порівняльна таблиця кримінального проступку, адміністративного правопорушення та злочину:
| Ознака | Кримінальний проступок | Адміністративне правопорушення | Злочин |
|---|---|---|---|
| Ступінь суспільної небезпеки | Помірний | Низький | Високий |
| Орган, що розглядає справу | Місцевий суд | Адміністративна комісія, суд | Суд (у тому числі з участю присяжних) |
| Максимальне покарання | Штраф до 3000 неоподатковуваних мінімумів, громадські або виправні роботи | Штраф до 1700 неоподатковуваних мінімумів, адміністративний арешт до 15 діб | Позбавлення волі, довічне ув’язнення |
| Наявність судимості | Не тягне судимості | Не тягне судимості | Тягне судимість |
| Строк розгляду справи | До 30 днів | До 15 днів | Залежить від тяжкості злочину, може тривати місяцями |
| Можливість примирення сторін | Передбачена для деяких проступків | Не передбачена | Передбачена для злочинів невеликої та середньої тяжкості |
Які покарання передбачені за кримінальний проступок
За кримінальний проступок передбачено три види покарань: штраф, громадські роботи та виправні роботи. Вибір конкретного покарання залежить від тяжкості проступку, обставин його вчинення, особи винного та інших факторів. Суд має враховувати не лише сам факт порушення, а й те, як воно вплинуло на потерпілого та суспільство в цілому.
Штраф – найпоширеніше покарання за кримінальний проступок. Його розмір визначається в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (далі – НМДГ). Наприклад, за дрібне хуліганство (ст. 296-1 КК України) передбачено штраф від 50 до 300 НМДГ (від 850 до 5100 грн). За крадіжку чужого майна вартістю до 30 НМДГ (ст. 185-1 КК України) – штраф від 100 до 500 НМДГ (від 1700 до 8500 грн). Важливо зазначити, що штраф за кримінальний проступок не може перевищувати 3000 НМДГ (51 000 грн), що значно менше, ніж за злочини.
Громадські роботи призначаються на строк від 60 до 240 годин. Вони полягають у виконанні безоплатних суспільно корисних робіт, які визначаються органами місцевого самоврядування. Наприклад, це може бути прибирання вулиць, робота в парках або допомога соціальним установам. Громадські роботи виконуються у вільний від основної роботи або навчання час, але не більше ніж чотири години на день. Якщо особа ухиляється від виконання громадських робіт, суд може замінити їх на виправні роботи або штраф.
Виправні роботи призначаються на строк від двох місяців до одного року. Вони полягають у тому, що з заробітної плати винного утримується від 10% до 20% на користь держави. Виправні роботи призначаються особам, які мають постійне місце роботи. Якщо особа не працює, суд може призначити їй громадські роботи або штраф. Важливо зазначити, що виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, та деяких інших категорій осіб.
Окрім основного покарання, за кримінальний проступок можуть бути призначені додаткові покарання. Наприклад, за проступки, пов’язані з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, може бути застосоване позбавлення права керувати транспортними засобами на строк від шести місяців до двох років. Також суд може зобов’язати винного відшкодувати завдані збитки або усунути заподіяну шкоду.
Важливо розуміти, що кримінальний проступок не тягне за собою судимості. Це означає, що після відбуття покарання особа вважається такою, що не має судимості, і це не вплине на її можливість працювати в державних органах, отримувати ліцензії або займатися певними видами діяльності. Однак факт притягнення до кримінальної відповідальності залишається в базі даних правоохоронних органів і може бути врахований, наприклад, при розгляді питання про надання дозволу на володіння зброєю.
Як проходить розгляд справи про кримінальний проступок
Розгляд справи про кримінальний проступок має свої особливості, які відрізняють його від розгляду справ про злочини чи адміністративні правопорушення. Процедура спрощена, але це не означає, що вона менш формалізована. Навпаки, кожен етап має чітко визначені строки та вимоги, порушення яких може призвести до закриття справи або скасування вироку.
Перший етап – це виявлення проступку. Зазвичай це відбувається під час патрулювання поліцією, за заявою потерпілого або в результаті розслідування. Наприклад, якщо поліцейський затримав особу за дрібне хуліганство, він складає протокол про кримінальний проступок. У протоколі зазначаються обставини вчинення проступку, дані про винного та потерпілого (якщо є), а також інші важливі деталі. Протокол підписується особою, яка його склала, та винним. Якщо винний відмовляється підписувати протокол, про це робиться відповідний запис.
Після складання протоколу справа передається до суду. Строк передачі – не пізніше ніж через три доби з моменту складання протоколу. Суддя повинен розглянути справу протягом 30 днів з моменту її надходження. Якщо справа складна або вимагає додаткового розслідування, цей строк може бути продовжений, але не більше ніж на 30 днів. Важливо зазначити, що розгляд справи про кримінальний проступок відбувається в порядку спрощеного провадження, тобто без проведення повноцінного судового слідства.
Під час судового засідання суддя з’ясовує обставини справи, заслуховує пояснення винного та потерпілого (якщо є), досліджує докази. Доказами можуть бути показання свідків, письмові документи, відеозаписи, фотографії та інші матеріали. Якщо винний визнає свою провину і не заперечує проти розгляду справи в спрощеному порядку, суд може ухвалити вирок без проведення повного судового розгляду. У такому разі вирок ухвалюється на підставі протоколу про кримінальний проступок та інших матеріалів справи.
Якщо винний не визнає провини або заперечує проти спрощеного порядку, справа розглядається в загальному порядку. У такому разі суддя призначає судове засідання, на яке викликаються винний, потерпілий (якщо є), свідки та інші особи. Під час засідання суддя досліджує докази, заслуховує пояснення сторін та ухвалює рішення. Вирок суду може бути оскаржений у апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Окремо варто зупинитися на можливості примирення сторін. За деякі кримінальні проступки, наприклад, за дрібне хуліганство або крадіжку чужого майна, закон передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за умови примирення винного з потерпілим. Для цього винний повинен відшкодувати завдані збитки або усунути заподіяну шкоду, а потерпілий – подати заяву про примирення. Якщо суд визнає примирення сторін, він закриває справу і звільняє винного від відповідальності.
Як захистити свої права у справі про кримінальний проступок
Якщо вас притягують до відповідальності за кримінальний проступок, важливо знати свої права та вміти ними користуватися. Перше, що потрібно зробити, – це ознайомитися з протоколом про кримінальний проступок. У ньому мають бути зазначені всі обставини справи, дані про винного та потерпілого (якщо є), а також інші важливі деталі. Якщо ви не згодні з якимись положеннями протоколу, ви маєте право внести свої зауваження або відмовитися від його підписання. У такому разі про це робиться відповідний запис у протоколі.
Наступний крок – звернутися до адвоката. Хоча кримінальний проступок і не тягне за собою судимості, він все одно є кримінальною справою, і мати юридичного представника буде корисно. Адвокат допоможе вам розібратися в обставинах справи, зібрати докази на вашу користь та представити ваші інтереси в суді. Якщо у вас немає коштів на адвоката, ви можете звернутися до центру безоплатної правової допомоги, де вам нададуть кваліфіковану юридичну допомогу безкоштовно.
Під час судового засідання ви маєте право:
- давати пояснення щодо обставин справи;
- заявляти клопотання та відводи;
- представляти докази;
- залучати свідків;
- користуватися послугами адвоката;
- ознайомлюватися з матеріалами справи;
- оскаржувати дії та рішення суду.
Якщо ви не згодні з вироком суду, ви маєте право його оскаржити. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів з моменту проголошення вироку. У скарзі потрібно зазначити, з чим саме ви не згодні, та навести аргументи на свою користь. Апеляційний суд переглядає справу в повному обсязі та може скасувати або змінити вирок суду першої інстанції. Якщо апеляційна скарга не принесла бажаного результату, ви можете звернутися до Верховного Суду, але це вже більш складна та тривала процедура.
Окремо варто зупинитися на можливості примирення з потерпілим. Якщо ваш проступок підпадає під категорію тих, за які передбачено звільнення від відповідальності за примиренням сторін, варто скористатися цією можливістю. Для цього потрібно відшкодувати завдані збитки або усунути заподіяну шкоду, а потерпілий повинен подати заяву про примирення. Якщо суд визнає примирення сторін, він закриє справу і звільнить вас від відповідальності. Це найкращий варіант розвитку подій, адже він дозволяє уникнути покарання та зберегти чисту репутацію.
Незалежно від того, чи визнаєте ви свою провину, важливо пам’ятати, що ви маєте право на захист. Не варто ігнорувати виклики до суду або відмовлятися від участі в судовому засіданні. Це може бути розцінено як зневага до суду і призвести до негативних наслідків. Краще взяти активну участь у процесі, скористатися допомогою адвоката та відстоювати свої інтереси законними методами.
Кримінальний проступок – це не вирок, а можливість переглянути свої дії та уникнути серйозніших проблем у майбутньому. Навіть якщо вас визнали винним, це не означає, що ваше життя закінчилося. Після відбуття покарання ви зможете повернутися до нормального життя без судимості та обмежень. Головне – зробити правильні висновки та не повторювати помилок.
Запровадження кримінального проступку в Україні стало важливим кроком на шляху до гуманізації кримінального законодавства. Воно дозволило розмежувати дрібні правопорушення та серйозні злочини, забезпечити справедливість і водночас не перевантажувати судову систему. Для громадян це означає, що за незначні порушення вони не будуть стикатися з тривалими судовими процесами та судимістю, але водночас матимуть усвідомлення, що навіть дрібні проступки не залишаться без уваги держави.
Знання своїх прав та обов’язків у цій сфері допоможе уникнути непорозумінь і захистити себе в разі притягнення до відповідальності. Якщо ви опинилися в ситуації, коли вас звинувачують у кримінальному проступку, не панікуйте. Зверніться до юриста, ознайомтеся з матеріалами справи та відстоюйте свої інтереси законними методами. Пам’ятайте, що навіть у складних ситуаціях є вихід, і правильний підхід допоможе мінімізувати негативні наслідки.