Як у Львові поліцейський став наркодилером і що з цього випливає

Наприкінці червня 2023 року львівська громада сколихнула новина про затримання співробітника поліції, який займався розповсюдженням наркотичних речовин. Офіцер патрульної поліції, який мав захищати громадян від злочинців, сам став фігурантом кримінального провадження. Справа набула широкого розголосу не лише через посаду обвинуваченого, а й через масштаби його незаконної діяльності. За даними слідства, поліцейський продавав наркотики щонайменше протягом року, використовуючи службове становище для уникнення відповідальності.

Затримання відбулося під час спецоперації, проведеної спільними зусиллями Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції та Управління по боротьбі з наркозлочинністю. Під час обшуку в помешканні та службовому автомобілі поліцейського виявили значну кількість синтетичних наркотиків, готових до збуту, а також грошові кошти, отримані від незаконної діяльності. За попередніми оцінками, обсяг розповсюджених речовин міг сягати кількох кілограмів на місяць. Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що корупція може проникати навіть у ті структури, які покликані її викорінювати.

Як розвивалася справа і що відомо про обвинуваченого

Поліцейський, чиє ім’я не розголошується через таємницю слідства, працював у патрульній поліції Львова з 2019 року. За словами колег, він мав бездоганну репутацію та неодноразово отримував подяки за сумлінне виконання службових обов’язків. Однак, як з’ясувалося пізніше, його зовнішня благонадійність була лише маскою. Перші підозри щодо його причетності до наркоторгівлі виникли ще на початку 2022 року, коли правоохоронці зафіксували кілька випадків зникнення наркотичних речовин зі сховищ під час проведення операцій.

Розслідування тривало понад рік і включало в себе низку заходів:

  • негласне спостереження за діяльністю поліцейського;
  • аналіз його фінансових операцій та зв’язків;
  • прослуховування телефонних розмов;
  • проведення контрольованих поставок наркотиків;
  • співпрацю з інформаторами з кримінального середовища;
  • моніторинг активності в даркнеті;
  • експертний аналіз вилучених речовин;
  • перевірку службових комп’ютерів та особистих гаджетів.

Ключовим моментом у розслідуванні стало встановлення факту, що поліцейський використовував службовий автомобіль для транспортування наркотиків. Під час одного з рейдів правоохоронці зупинили його патрульну машину та виявили в ній пакети з синтетичними канабіноїдами загальною вагою понад 500 грамів. Після цього було прийнято рішення про його затримання. Наразі обвинуваченому загрожує до 12 років позбавлення волі за статтею 307 Кримінального кодексу України “Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту”.

Цікавий факт щодо цієї справи:

Під час обшуку в помешканні поліцейського було виявлено не лише наркотики, а й спеціальне обладнання для їх фасування та пакування. Зокрема, електронні ваги високої точності, вакуумний пакувальник та навіть машина для нанесення штрих-кодів на упаковки. Це свідчить про те, що його діяльність була не випадковою, а добре організованою та налагодженою.

Які юридичні наслідки чекають на обвинуваченого

Справа поліцейського-наркоторговця має кілька юридичних аспектів, кожен з яких тягне за собою серйозні наслідки. Насамперед, йдеться про кримінальну відповідальність за розповсюдження наркотичних речовин. Згідно зі статтею 307 Кримінального кодексу України, за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів з метою збуту передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. Якщо ж злочин вчинено повторно або організованою групою, термін може сягати 15 років.

Окрім цього, поліцейському загрожує звільнення зі служби та позбавлення спеціального звання. Згідно із Законом України “Про Національну поліцію”, співробітник може бути звільнений за вчинення злочину, що дискредитує звання поліцейського. Процедура позбавлення спеціального звання передбачає розгляд справи в суді, після чого особа втрачає всі права та пільги, пов’язані зі службою в поліції.

Порівняння покарань за наркозлочини в Україні та інших країнах:

КраїнаМаксимальний термін за розповсюдження наркотиківОсобливості законодавства
Україна12-15 роківПокарання залежить від обсягу наркотиків та наявності кваліфікуючих ознак (організована група, повторність тощо)
ПольщаДо 12 роківЗа великі обсяги наркотиків або розповсюдження серед неповнолітніх термін може сягати 25 років
НімеччинаДо 15 роківЗа невеликі обсяги можливе звільнення від покарання за умови проходження реабілітації
СШАПожиттєве ув’язненняЗа розповсюдження великих обсягів наркотиків або залучення неповнолітніх до торгівлі
НідерландиДо 12 роківЛіберальне законодавство щодо легких наркотиків, але жорстке покарання за розповсюдження важких

Окремо варто згадати про дисциплінарну відповідальність. Навіть якщо суд винесе виправдувальний вирок, поліцейський все одно може бути звільнений за порушення службової дисципліни. Згідно з внутрішніми нормативними актами Національної поліції, співробітник може бути притягнутий до відповідальності за будь-які дії, що підривають авторитет правоохоронних органів. У цьому випадку йдеться про втрату довіри з боку керівництва та колег, що робить подальшу службу неможливою.

Як поліцейський використовував службове становище для незаконної діяльності

Однією з найтривожніших деталей цієї справи є те, як обвинувачений використовував свої службові повноваження для прикриття незаконної діяльності. За даними слідства, він неодноразово зупиняв автомобілі під приводом перевірки документів, а насправді – для передачі наркотиків покупцям. Крім того, поліцейський використовував службові бази даних для перевірки потенційних клієнтів та уникнення зустрічей з особами, які могли б його викрити.

Серед методів, які застосовував обвинувачений:

  • використання службового автомобіля для транспортування наркотиків;
  • застосування поліцейської форми для уникнення підозр під час зустрічей з покупцями;
  • доступ до інформаційних баз даних для перевірки осіб, які купували наркотики;
  • використання службового телефону для зв’язку з постачальниками та клієнтами;
  • залякування потенційних свідків, погрожуючи їм адміністративними протоколами;
  • передача наркотиків під виглядом “вилучених” під час обшуків речовин;

Особливу увагу слід звернути на те, як поліцейський уникав відповідальності під час службових перевірок. За словами слідчих, він ретельно планував свої дії, щоб не залишати доказів. Наприклад, він ніколи не зберігав наркотики вдома, а тримав їх у службовому автомобілі або передавав на зберігання довіреним особам. Крім того, він використовував кодові слова під час телефонних розмов, щоб уникнути прослуховування. Однак, незважаючи на всі запобіжні заходи, його діяльність була викрита завдяки комплексній роботі правоохоронних органів.

Які заходи вживаються для запобігання подібним випадкам

Справа львівського поліцейського-наркоторговця стала приводом для перегляду системи внутрішнього контролю в Національній поліції. Зокрема, було посилено заходи щодо перевірки співробітників на предмет причетності до незаконного обігу наркотиків. Одним із ключових нововведень стало запровадження обов’язкового тестування на наркотики для всіх поліцейських, які мають доступ до службових баз даних або беруть участь у спецопераціях.

Крім того, було вжито низку організаційних заходів:

  • посилення контролю за використанням службових автомобілів;
  • впровадження системи випадкових перевірок співробітників;
  • створення спеціальних підрозділів внутрішньої безпеки в регіонах;
  • розширення співпраці з міжнародними організаціями з боротьби з наркотиками;
  • запровадження анонімних каналів для повідомлень про корупцію в поліції;
  • проведення регулярних навчань для співробітників щодо етики та службової дисципліни;

Окрему увагу приділено роботі з інформаторами. Як показала практика, саме завдяки інформації від осіб, які перебувають у кримінальному середовищі, вдалося викрити діяльність поліцейського. Тому було прийнято рішення про розширення програми захисту свідків та посилення гарантій анонімності для тих, хто надає інформацію про злочини.

Також варто згадати про роботу з громадськістю. Після оприлюднення інформації про затримання поліцейського в соціальних мережах розгорілася дискусія щодо довіри до правоохоронних органів. У відповідь на це Національна поліція запустила низку просвітницьких кампаній, спрямованих на інформування громадян про заходи, які вживаються для запобігання корупції. Зокрема, було проведено серію зустрічей з представниками громадських організацій та ЗМІ, під час яких обговорювалися шляхи покращення взаємодії між поліцією та суспільством.

Як розпізнати подібні випадки та куди звертатися

Випадок із львівським поліцейським показав, що навіть ті, хто покликаний захищати закон, можуть бути причетними до злочинів. Тому важливо знати, як розпізнати підозрілу поведінку правоохоронців та куди звертатися у разі виявлення порушень. Насамперед, слід звертати увагу на такі ознаки:

  • часті зупинки автомобілів без явних підстав;
  • пропозиції “закрити очі” на порушення в обмін на гроші або послуги;
  • необґрунтовані обшуки або перевірки;
  • погрози адміністративними протоколами без належних підстав;
  • використання службового становища для особистої вигоди;
  • незрозумілі телефонні дзвінки або зустрічі під час служби;

Якщо у вас виникли підозри щодо діяльності поліцейського, слід звернутися до одного з таких органів:

  • Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції – відповідає за розслідування злочинів, вчинених співробітниками поліції;
  • Управління по боротьбі з корупцією в правоохоронних органах – займається виявленням та розслідуванням корупційних схем;
  • Генеральна прокуратура України – здійснює нагляд за дотриманням законів під час розслідування;
  • Громадські організації, які займаються захистом прав громадян – можуть надати юридичну допомогу та супровід справи;

Важливо пам’ятати, що повідомлення про порушення має бути максимально конкретним. Бажано надати такі дані:

  • прізвище, ім’я та посаду поліцейського;
  • дату, час та місце події;
  • опис обставин, які викликали підозри;
  • контактні дані свідків, якщо такі є;
  • будь-які докази (фото, відео, аудіозаписи).

У разі звернення до правоохоронних органів ви маєте право на анонімність. Закон гарантує захист особистих даних осіб, які повідомляють про злочини. Крім того, ви можете звернутися за юридичною допомогою до адвоката, який допоможе правильно оформити заяву та захистити ваші права під час розслідування.

Справа львівського поліцейського-наркоторговця стала черговим нагадуванням про те, що корупція може проникати в будь-які структури, навіть ті, які покликані її викорінювати. Однак вона також показала, що система внутрішнього контролю в Національній поліції працює, і навіть високопоставлені співробітники не можуть уникнути відповідальності за свої дії. Для громадян цей випадок має стати сигналом до пильнішої уваги до діяльності правоохоронців та активнішої участі в боротьбі з корупцією. Лише спільними зусиллями можна створити суспільство, в якому закон буде однаковим для всіх, незалежно від посади чи статусу.