Ось уже кілька років поспіль Грузія тримає планку однієї з найбільш передбачуваних країн для українців, які були змушені залишити дім через війну. Держава не лише спростила перебування, а й послідовно подовжує доступ до лікування без виставлення рахунків. Чергове рішення уряду закріпило такий порядок до самого кінця 2026 року, і це стосується не тільки швидкої, а й планової допомоги в державних клініках.
Чому програму не згортають і на чому вона тримається
Уперше повноцінний механізм безкоштовної медицини для громадян України в Грузії запрацював ще навесні 2022 року. Тоді йшлося переважно про невідкладну госпіталізацію, лікування травм та коронавірусної хвороби. Але зі збільшенням кількості переселенців уряд поступово розширював перелік. Остання постанова, ухвалена в лютому 2025 року, продовжує дію програми до 31 грудня 2026 року без жодних обмежень за терміном перебування людини в країні. Фінансове навантаження взяла на себе державна програма загального медичного страхування, до якої українців прирівняли до соціально незахищених категорій.
Така логіка не випадкова. Грузинське МОЗ прямо заявляло, що безкоштовне лікування – частина гуманітарного курсу, який не зміниться, доки існує масова потреба. За даними відомства, станом на початок 2025 року понад 32 тисячі українців хоча б раз скористалися програмою, а в регіонах для цього навіть дооснастили кілька лікарень. Цікаво, що жодного спеціального збору чи реєстраційного внеску від пацієнтів не вимагають: держава компенсує клінікам вартість наданих послуг напряму.
Хто саме потрапляє до списку гарантованого прийому
Плутанина навколо категорій найчастіше з’являється через те, що Грузія має паралельно кілька статусів перебування для іноземців. Але для безкоштовної медицини вирішальний не сам статус, а факт в’їзду після 24 лютого 2022 року та наявність одного з документів, що підтверджує особу й легальність перебування. Це може бути закордонний паспорт із відміткою про в’їзд, посвідка на тимчасове проживання гуманітарного характеру, довідка про звернення за міжнародним захистом або навіть витяг із реєстру осіб, які отримали тимчасовий прихисток у Грузії.
Важливо, що йдеться не лише про дорослих: діти, люди похилого віку та вагітні потрапляють під ту саму програму автоматично, якщо хоча б один із батьків або сама особа підпадає під критерії. При цьому місце проживання значення не має – можна перебувати і в Тбілісі, і в невеликому містечку в Імереті, і навіть тимчасово в селі. Лікування нададуть у будь-якому державному медичному закладі, який уклав відповідний контракт із МОЗ.
Є й прямий нюанс: особи, котрі приїхали до Грузії після того, як отримали прихисток в іншій країні, але згодом перебралися сюди, теж можуть розраховувати на програму, якщо доведуть, що покинули Україну саме через війну. Єдине, що іноді просять, – це нотаріально засвідчений переклад документів. Утім, на практиці персонал клінік часто йде назустріч і приймає нотаріально не засвідчені ксерокопії з рукописним перекладом.
Який об’єм допомоги оплачує грузинський бюджет
Перелік безкоштовних послуг надзвичайно широкий, хоча й не всеосяжний. Держава покриває стаціонарне лікування гострих станів, хірургічні втручання (включно з ургентними операціями), інтенсивну терапію, пологи, лікування коронавірусної хвороби та її ускладнень, вакцинацію згідно з національним календарем, а також невідкладну стоматологічну допомогу. Амбулаторні консультації вузьких спеціалістів за направленням сімейного лікаря теж безоплатні, проте тут варто бути готовим до черг.
Окремо у програмі прописано медикаментозне забезпечення. Під час перебування в стаціонарі всі необхідні препарати надають безкоштовно. Якщо ж людину виписують і призначають ліки для амбулаторного прийому, за них доведеться платити самостійно – винятки стосуються лише препаратів для лікування туберкульозу, ВІЛ-інфекції та окремих психічних розладів. Така модель близька до тієї, що діє для малозабезпечених громадян Грузії.
Орієнтовний перелік безоплатної допомоги для українців у Грузії
| Вид допомоги | Що безоплатно надають | Важливі деталі |
|---|---|---|
| Екстрена госпіталізація | Реанімація, операції, травматологія, гострі інфекції | Без попереднього запису, лише за наявності паспорта та документа про в’їзд |
| Планова стаціонарна допомога | Операції, лікування загострень хронічних хвороб, терапія ускладнень | Потрібне направлення сімейного лікаря або вузького спеціаліста |
| Амбулаторні консультації | Терапевт, кардіолог, ендокринолог, ЛОР та інші | Запис через реєстратуру поліклініки, можливі черги |
| Медикаменти в стаціонарі | Усі необхідні ліки на час перебування в лікарні | Після виписки препарати купуються за власний кошт (крім кількох винятків) |
| Вакцинація | Календарні щеплення для дітей та дорослих за національним календарем | Проводиться в прищеплювальних кабінетах без попереднього запису |
| Невідкладна стоматологія | Видалення зуба, лікування гострого періоститу, дренування абсцесу | Тільки ургентні стани; пломбування та протезування – платно |
| Вагітність та пологи | Ведення вагітності, допологова госпіталізація, самі пологи, кесарів розтин | Безоплатно навіть за відсутності направлення, якщо є загроза передчасних пологів |
Деякі позиції викликають особливу вдячність. Наприклад, ведення вагітності та пологи не вимагають жодних додаткових дозволів – достатньо звернутися до найближчого пологового будинку з паспортом. Те саме стосується лікування онкозахворювань на ранніх стадіях: хімієтерапія в державних онкоцентрах доступна безкоштовно, але потрібен висновок консиліуму, який теж роблять без оплати.
Про що краще знати заздалегідь, аби не потрапити в халепу
При всій щедрості програми в ній є межі, які варто тримати в голові. Найголовніше – безкоштовно не лікують планові хронічні захворювання в стадії ремісії. Якщо, скажімо, людина стабільно приймає препарати від гіпертонії і хоче обстежитися “про всяк випадок”, то консультацію їй нададуть, а от ліки й частину аналізів – уже за гроші. Тому українці, які залежать від постійного прийому медикаментів, часто комбінують державні можливості з аптечними закупівлями або гуманітарними поставками від волонтерських організацій.
Також не покриваються косметичні процедури, планова стоматологія, більшість видів фізіотерапії та санаторне лікування. Психологічна підтримка доступна в обмеженому обсязі через центри ментального здоров’я, які фінансуються міжнародними донорами, але це окрема паралельна ініціатива, а не частина державної програми.
Цікавий факт: за офіційними даними Національного центру контролю захворювань Грузії, близько 45% звернень українців за програмою припадає на лікарні в регіонах, а не на столичні клініки. Це свідчить, що мережа закладів справді готова обслуговувати пацієнтів незалежно від місця їхнього тимчасового проживання.
Ще один важливий момент стосується приватних клінік. Державна програма покриває витрати виключно в тих медичних закладах, які мають контракт із МОЗ. Якщо пацієнт сам звертається до приватної лікарні, навіть за екстреними показаннями, рахунок виставлять повністю. Виняток – коли швидка допомога доправляє людину до найближчого приватного центру, з яким укладено угоду на надання ургентної допомоги в межах програми. Таких закладів небагато, тому зазвичай безпечніше одразу їхати до державної лікарні.
Як діяти, коли захворіли – покроковий шлях у державній системі
Найперший крок – зателефонувати на гарячу лінію МОЗ Грузії (номер 1505, працює цілодобово) або звернутися до єдиного контакт-центру для українців, створеного за підтримки ООН. Там підкажуть найближчий державний медичний заклад, який бере участь у програмі, і зорієнтують, чи потрібен попередній запис. У разі гострого стану можна одразу їхати до приймального відділення з документами. Якщо йдеться про планову консультацію, доведеться завітати до реєстратури поліклініки, де оформлять амбулаторну картку та запишуть до лікаря.
Для візиту обов’язково мати із собою оригінал закордонного паспорта (або внутрішнього паспорта України з нотаріально засвідченим перекладом), документ, що підтверджує законність перебування в Грузії, та – за можливості – свідоцтво про присвоєння ідентифікаційного номера (якщо він є). У поліклініках часто просять також копію міграційної картки або довідки про реєстрацію місця проживання, але на практиці вимагають не завжди. Тим, хто перебуває в країні менше місяця, зазвичай достатньо показати відмітку про в’їзд у паспорті.
Якщо потрібна госпіталізація, лікар стаціонару самостійно перевіряє право пацієнта на безкоштовне лікування через електронну базу даних МОЗ. Тому додаткових довідок зі служби соціального захисту не вимагають. Окремо варто зазначити, що програма не обмежує кількість звернень – повторні госпіталізації, консультації та аналізи безоплатні, поки вони визнані медично обґрунтованими.
Наостанок варто розуміти, що безкоштовна медицина в Грузії для українців – не формальна декларація, а працюючий механізм, який пройшов перевірку роками. Продовження до кінця 2026 року дає змогу планувати лікування без страху раптового згортання допомоги. Водночас гнучкість системи дозволяє отримати якісну ургентну і планову допомогу, якщо людина знає свої права і правильно оформлює перший візит. У сукупності з простими правилами перебування це робить Грузію надійним тилом для десятків тисяч українських родин, які досі не можуть повернутися додому.